Пошуковий запит: (<.>A=Бегеза Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Топчій І. В. Психолого-педагогічні засади конкурентоспроможності закладу освіти у нових соціокультурних умовах [Електронний ресурс] / І. В. Топчій, Л. Є. Бегеза // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 121(2). - С. 178-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2014_121(2)__39
|
2. |
Бегеза Л. Є. Рольова ідентифікація практичного психолога як критерій його адаптованості у професійно-технічному навчальному закладі [Електронний ресурс] / Л. Є. Бегеза // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2011. - Вип. 28. - С. 10-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2011_28_4
|
3. |
Бегеза Л. Є. Психолого-педагогічні засади використання інтерактивних форм і методів навчання студентської молоді [Електронний ресурс] / Л. Є. Бегеза // Проблеми сучасної психології. - 2017. - № 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2017_2_3
|
4. |
Бегеза Л. Є. Теоретичний аналіз поняття "професійна рефлексія" у діяльності лікаря [Електронний ресурс] / Л. Є. Бегеза // Проблеми сучасної психології. - 2018. - № 2. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2018_2_3
|
5. |
Бегеза Л. Є. Особливості впливу взаємин у сім’ї на агресивність підлітків з адиктивною поведінкою [Електронний ресурс] / Л. Є. Бегеза, В. В. Трофимчук // Психологічний часопис. - 2019. - Т. 5, № 12. - С. 207-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_5_12_16
|
6. |
Пріб Г. А. Професіогенез особистості: соціально-психологічні аспекти [Електронний ресурс] / Г. А. Пріб, Л. Є. Бегеза // Проблеми сучасної психології. - 2019. - № 2. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2019_2_18
|
7. |
Атаманюк М. Ю. Психологічні особливості розвитку сенсорної системи слуху в дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / М. Ю. Атаманюк, Л. Є. Бегеза // Вісник [Київського інституту бізнесу та технологій]. - 2017. - № 2. - С. 73-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkib_2017_2_41
|
8. |
Бегеза Л. Є. Психологічні особливості емоційного вигорання лікарів [Електронний ресурс] / Л. Є. Бегеза // Психологічні перспективи. - 2020. - Вип. 36. - С. 37-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2020_36_6 Представлено результати теоретичного та емпіричного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів. Визначено, що синдром емоційного вигорання розвивається на фоні впливу соціально-професійних чинників в умовах пандемії, характеризується збільшенням робочого навантаження й частотою комунікації та взаємодії з пацієнтами, зумовлюється фізичними й емоційними проявами/стражданнями пацієнтів; складністю та труднощами проблем пацієнта й можливістю/неможливістю їх розв'язання; супроводжується хронічним професійним стресом, емоційним та фізичним виснаженням. Методи. Для діагностичного вивчення синдрому емоційного вигорання лікарів використано "Опитувальник вивчення рівня психічного вигорання (MBI) (К. Маслач і С. Джексон, адаптація Н. Е. Водоп'янової). Вибірка дослідження (n = 593) була такою: жінки - 71,3 %, чоловіки - 28,7 %, вік - від 29 до 63 років зі стажем роботи від 5 до 32 - 37 років. Результати. За ознаками професійної спрямованості в діагностуванні взяли участь п'ять груп лікарів: "професійно-віковий тип", "травматичний тип", "загальний тип", "інструментальний тип", "тяжкі стани". Установлено, що рівень професійного вигорання загалом серед лікарів п'яти груп нерівномірний. У трьох компонентах за рівнями мають свої особливості й відмінності. Найвищі показники має компонент "емоційне виснаження", а компоненти "деперсоналізація" та "редукція особистих досягнень" за наявних епідеміологічних умов мали дещо нижчі показники. Виявлено рівень професійного вигорання за гендерною ознакою. Як у чоловіків, так і в жінок ступінь професійного вигорання майже однаковий. Однак лікарі жіночої статі схильні до вищого ступеня вигорання, порівняно з лікарями чоловічої статі. За критеріями віку та стажу роботи лікарів результати виявилися різними за компонентами емоційного вигорання. Провідними ознаками емоційного вигорання в лікарів були відчуття емоційної виснаженості, тривога, зниження настрою, підвищення емоційного контролю, психоемоційна й особистісна напруженість. За компонентом "виснаження" в лікарів спостерігали симптоми "емоційної економії", емоційної (дозування емоцій у професійній діяльності та в сімейному оточенні, відсутність хвилювання в робочому процесі й підвищена тривожність до членів власної родини) та особистісної відстороненості (повна чи часткова втрата інтересу до позапрофесійних сфер життя, відчуття обтяження під час комунікації із суб'єктами непрофесійної сфери). Висновки: відмінності в структурі складових частин емоційного вигорання серед п'яти груп лікарів за професійною спрямованістю зумовлювалися специфікою професійної діяльності (виконання функціональних обов'язків, тривалість робочого дня, збільшення кількості звернень до лікаря, особливості пацієнтів).
|
9. |
Пріб Г. А. Теоретичне підґрунтя моделі професійної ідентичності особистості [Електронний ресурс] / Г. А. Пріб, Л. Є. Бегеза // Проблеми сучасної психології. - 2020. - № 1. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2020_1_12
|
10. |
Пріб Г. А. Соціально-психологічні особливості адаптації особистості в умовах бойових дій [Електронний ресурс] / Г. А. Пріб, Я. М. Раєвська, Л. Є. Бегеза // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Психологія. - 2022. - Т. 33(72), № 2. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntnvusp_2022_33(72)_2_19
|
11. |
Пріб Г. А. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців/ветеранів: проблематика вивчення [Електронний ресурс] / Г. А. Пріб, Л. Є. Бегеза, Я. М. Раєвська // Габітус. - 2022. - Вип. 35. - С. 159-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_35_25
|